Книга "Кафедра педіатрії №4: сторінки історії та сучасність" Історія кафедри
Додипломна підготовка дитячих лікарів у Київському медичному інституті почалася з введення в 1925 році на 5-му курсі спеціалізації з охорони материнства і дитинства.
У 1930 р. був організований факультет охорони материнства і дитинства, який у 1934 році був перейменований в педіатричний факультет.
З 1939 року розпочато викладання курсу пропедевтичної педіатрії в Київському медичному інституті (КМІ) доцентом кафедри педіатрії П.Г. Ейвіном.
З початку війни (1941-1945 рр.) Професор В.Г. Балабан читала курс пропедевтики дитячих хвороб в загальному курсі педіатрії для лікувального факультету.
15 січня 1946 була організована самостійна кафедра пропедевтики дитячих хвороб КМІ. Її першим завідувачем була професор О.М.Хохол.
Олена Миколаївна Хохол (1897-1964) - доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН СРСР, Заслужений діяч науки України завідувала кафедрою пропедевтики педіатрії Київського медичного інституту в 1946-1950 рр. Її наукова та педагогічна діяльність почалася в 1927 році. Автор 80 наукових робіт. У 1945 році захистила докторську дисертацію "Матеріали до питання про порушення капілярного кровообігу при токсичній диспепсії". Тривалий час Є.М. Хохол була заступником відповідального редактора журналу "Педіатрія, акушерство та гінекологія", членом редколегій журналів "Педіатрія" та "Лікарська справа". Під її керівництвом були організовані і проведені І, ІІ та ІІІ з'їзди лікарів-педіатрів Україні, за її активної допомоги був проведений VIII Всесоюзний з'їзд дитячих лікарів у м. Києві.
Клінічною базою була дитяча клініка Інституту охорони материнства і дитинства (90 ліжок) (спільно з кафедрою педіатрії Київського інституту підвищення кваліфікації лікарів), відділення для новонароджених, дитяча консультація, молочна кухня, ясла № 4, Будинок дитини № 1.
У 1947/48 році кафедра організувала нову клінічну базу на 100 ліжок у клінічній лікарні ім. Калініна.
У 1950 р. студенти педіатри перейшли на шестирічний курс навчання, Є.М. Хохол стала завідувати кафедрою госпітальної педіатрії, кафедра перейшла на іншу клінічну базу - дитячу лікарню Шевченківського району (вул. Обсерваторна, 6) з малим ліжковим фондом (50 ліжок), кафедру пропедевтики педіатрії очолила доцент О.С. Кошель-Плескунова.
Олена Сидорівна Кошель-Плескунова (1904-1990) - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри в 1950-1969 рр. Закінчила медичний факультет Московського університету. У 1937 р. захистила кандидатську дисертацію на тему "Буферність крові і сечі дітей з вродженим сифілісом". З 1936 року працювала асистентом і старшим науковим співробітником дитячої клініки Українського інституту охорони материнства і дитинства та асистентом Київського інституту удосконалення лікарів. З 1944 року працювала старшим науковим співробітником та директором Українського інституту охорони материнства і дитинства. У 1946 році призначена доцентом кафедри пропедевтики педіатрії і деканом педіатричного факультету. У 1956 р. захистила докторську дисертацію за темою "Матеріали до питання про лікування туберкульозного менінгіту у дітей".
У 1959 р. клінічною базою стала дитяча лікарня Ленінського району м. Києва (90 ліжок) і поліклініка (600 відвідувань за добу). У 1960 р. був побудований лабораторний корпус і аудиторія (130 місць).
З листопада 1969 р. кафедру очолила доктор медичних наук, професор В.Д.Чеботарева.
Віра Дмитрівна Чеботарьова (1941-1945) була медсестрою евакогоспіталю. Після закінчення Київського медичного інституту з 1951 по 1955 рік навчалася в клінічній ординатурі при кафедрі госпітальної педіатрії. У 1955 році захистила кандидатську дисертацію під керівництвом Є.М. Хохол. У 1959-1960 рр. працювала доцентом кафедри педіатрії лікувального факультету, з 1960 - доцентом кафедри пропедевтики педіатрії. У 1967 р. захистила докторську дисертацію на тему "Деякі питання патогенезу, лікування і профілактики ревматизму у дітей". З 1969 по 1990 р. завідувала кафедрою, з 1990 робота професором кафедри. Професор В.Д. Чеботарьова автор близько 150 наукових праць, з них 14 видані за кордоном, трьох монографій та багатьох глав у підручниках і посібниках, п'яти методичних рекомендацій та трьох винаходів. Істотний внесок професор В. Д. Чеботарьова внесла в удосконалення методів лікування пневмонії, у розуміння суті патогенезу ревматизму, імунопатології пієлонефриту. Протягом 16 років (1966-1976, 1984-1990 рр.) - Декан педіатричного факультету.
У період реконструкції і капітального ремонту дитячої клінічної лікарні № 6 Ленінського району в 1974-1979 рр. клінічною базою кафедри було дитяче відділення клінічної лікарні №6 "Медмістечко" на 150 ліжок.
З 1989 р. головним лікарем ДКЛ №6 назначений Іваха М.М. Поліклініка була переведена в нове приміщення по вул. Володимирській, 43, в результаті чого кафедра отримала нові навчальні кімнати.
З травня 1990 року по вересень 2020 року кафедру очолював Майданник В.Г..
Майданник Віталій ГригоровичБув
Академіком НАМН України, заслуженим лікарем України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, доктором медичних наук, професором, завідувачем кафедри педіатрії №4 НМУ імені О.О. Богомольця У 1980 р. закінчив з відзнакою педіатричний факультет і як ленінський стипендіат, якій активно займався суспільною діяльністю, був занесений до «Золотої книги пошани» Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. Після клінічної ординатури і успішного захисту кандидатської дисертації «Клинико-функциональное состояние почек и показатели клеточно-гуморального иммунитета при пиелонефрите у детей» в 1983 р. його обрано за конкурсом на посаду асистента, а потім доцента (1989) кафедри пропедевтики дитячих хвороб (нині кафедра педіатрії № 4). В 1989 р. захистив докторську дисертацію на тему «Клинико-экспериментальное изучение развития пиелонефрита и комплексное лечение его у детей». Кандидатську і докторську дисертації захистив під керівництвом заслуженого працівника народної освіти України, професора В.Д. Чеботарьової.У травні 1990 р. В.Г. Майданник за конкурсом був обраний на посаду завідувача кафедри пропедевтики дитячих хвороб (нині кафедра педіатрії № 4). У 1991 р. йому присвоєно вчене звання професора. В 1994-2000 рр. виконував обов’язки проректора з лікувальної роботи та декана медичного факультету №3 (2005–2010) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Відомий учений-педіатр, фахівець у галузі нефрології дитячого віку, якій зробив суттєвий внесок у вивчення механізмів розвитку та розробку нових методів діагностики і лікування мікробно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Встановив провідну роль структурно-функціональних порушень мембран і біоенергетики імунокомпетентних клітин у формуванні імунодефіциту при пієлонефриті, детально вивчив роль фібронектину, простагландинів, імунних комплексів, їх склад та фізико-хімічні властивості при мікробно-запальному ураженні паренхіми нирок, що дозволило запропонувати оригінальну концепцію патогенезу пієлонефриту у дітей. У складі групи провідних вчених-нефрологів у 2009 р. В.Г. Майданнику була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки за розробку та впровадження системи методів діагностики, профілактики і лікування хвороб нирок. Особливо важливими в науковій роботі В.Г. Майданника та його учнів є дослідження порушень вегетативної нервової системи у дітей. Вперше визначені особливості вегетативного і гормонального гомеостазу, варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску, порушення центральної, мозкової й периферичної гемодинаміки та мікроциркуляції у дітей з різними клінічними формами вегетативних дисфункцій. Це дозволило створити школу дитячих вегетологів та Центр діагностики і лікування вегетативних дисфункцій у дітей, який успішно функціонує з 1990 р. на клінічній базі кафедри.
Важливим в науковій роботі В.Г. Майданника є вивчення різних аспектів захворювань органів дихання та ендокринної системи. Під керівництвом В.Г. Майданника виконано цикл досдіджень з проблеми удосконалення діагностики і лікування гастроезофагеального рефлюкса та інших хронічних захворювань травного каналу у дітей. Наукові інтереси В.Г. Майданника охоплюють також історію педіатрії та соціальні проблеми медицини. В.Г. Майданник є автором 720 наукових праць, в тому числі 33 монографії і 58 патентів та авторських свідоцтв на винаходи. При цьому понад 40 наукових праць опубліковано в таких авторитетних зарубіжних журналах, як «Pediatric Nephrology», «Kidney International», «Acta Pаediatricа», «Pediatric Infections Disease Journal» тощо.
Ним створено наукові школи з нефрології, вегетології та інших розділів патології дитячого віку. Під його безпосереднім керівництвом підготовлено та захищено 4 докторських і 37 кандидатських дисертацій. За визначні наукові досягнення у 2003 р. був обраний членом-кореспондентом НАМН України за спеціальністю «педіатрія», а у 2010 р. – дійсним членом (академіком) НАМН України.
Очолюючи опорну кафедру з навчально-методичної роботи, він розробив програму з педіатрії для вищих медичних закладів освіти, систему комп'ютерного тестування, видав 9 підручників («Пропедевтична педіатрія», «Педиатрия» тощо) та 18 навчально-методичних посібників.
В.Г. Майданник проводить велику науково-організаційну роботу. Виконує обов’язки члена вченої ради університету та вченої медичної ради МОЗ України (з 2013 р.), голови спеціалізованої вченої ради (з 1999 р.), головного редактора «Міжнародного журналу педіатрії, акушерства та гінекології» (з 1996 р.), члена правління Асоціації педіатрів України (з 1993 р.), віце-президента Асоціації педіатрів України (з 2005 р.), члена проблемних комісій з педіатрії та нефрології МОЗ та НАМН України (з 2010 р.). Крім того, він є членом Міжнародних асоціацій педіатрів та дитячих нефрологів (з 2008 р.). Протягом 2004-2011 рр. виконував обов’язки головного педіатра Головного управління охорони здоров’я Київської міської держадміністрації.
В.Г. Майданник є членом редакційних колегій таких фахових журналів, як «Перинатологія і педіатрія», «Вопросы практической педиатрии», «Український журнал нефрології та діалізу», «Серце та судини» тощо, а також газети «Здоров’я України», заступником відповідального редактора збірника наукових праць «Актуальні питання нефрології» тощо. Його багаторічна лікарська, науково-педагогічна та громадська діяльність відзначена за Указом Президента орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2016), подякою голови Київської міської держадміністрації (1999), подякою (2007) та Почесною грамотою (2007) МОЗ України. У 2001 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України». Приймає активну участь у міжнародних та національних заходах, конгресах, симпозіумах.
У 1996 році почався набір студентів на медичний факультет за спеціальністю "педіатрія", тому фактично на кафедрі навчаються студенти педіатричного факультету, з 1998 року на кафедрі вивчали педіатрію студенти факультету підготовки лікарів для Збройних Сил України.
Кафедра навчає студентів 2, 3, 4, 5, 6 курсів медичного факультету №3 за спеціальностями «педіатрія» та «медицина»; студентів 2, 3, 4 курсів медичного факультету англомовної форми навчання за спеціальностями «медицина» та «лікувальна справа».
У центрі столиці відкриють меморіальну дошку видатному ученому-педіатру - Вечірній Київ https://vechirniy.kyiv.ua/news/72487/